Сотвори себе уютный уголок.

Re: Сотвори себе уютный уголок.

Сообщение Владимир 61 » 30 ноя 2020, 23:43

Qlga Shlyazhko
3 год ·
Дивовижний цикорій.
Дорожній охоронець, наречена сонця, зачарована діва, сині батоги, батiжки, волошка городня, голубiй, петровi батоги, гонко, біль синя, сонцегляд, придорожник, серпівник, синя плічка, синявка, терник тощо. – все це назви цикорію, скромної на вигляд, проте дуже цінної для здоров’я людини рослини, корисних властивостей у якої більш, ніж назв.
Цілющими вважаються всі частини рослини: листя, квіти, стебла. Проте більше за все цінується коріння, з якого виробляють замінник кави. На відміну від натуральної, цикорна кава не тільки не підвищує тиск, а і запобігає розвитку гіпертонії. Цикорій корисний діабетикам, незамінний при проблемах з печінкою, заспокоює нервову систему, лікує шкіряні хвороби, зміцнює волосся. Якщо ви зробите запаси сухого коріння цикорію, то зможете з його допомогою запобігати багатьом хворобам.
Корисні рецепти.
Ø При хворобах печінки. 2 столові ложки кореню цикорію залити 1 л. кип’ятку, протримати 20-30 хв. на слабкому вогні, процідити. Пити по ¼ стакану 2-3 рази на день.
Ø При цукровому діабеті. 2ст.л. подрібненого кореню цикорію залити 1 стаканом гарячої води, проварити на слабкому вогні 30 хв., настояти 10 хв., процідити. Приймати по 1/3 стакану 3 рази на день.

Взято з

https://www.facebook.com/groups/1444405 ... &ref=notif
Владимир 61
 
Сообщений: 4884
Зарегистрирован: 05 янв 2017, 18:16

Re: Сотвори себе уютный уголок.

Сообщение Владимир 61 » 11 дек 2020, 23:49

Tatiana Sitnik

Адміністратор
• 9 березня •
#насіннєвийчеленджВесна2020 #прямийконтакт
#БерекаЛікарська (Sorbus torminalis).
В'ячеслав Францішко в своєму блозі пише:
- #Берека знана у 40 країн світу та є ровесницею Гінкго Білоба. Багато учених стверджують, що дерево є прародичем горобини, а деякі — горобини та глоду. У різних кліматичних поясах, життя дерева коливається від 100 до 400 років. Цікаво те, що самі старші представники Береки Лікарської були зафіксовані на Поділлі України, на початку минулого століття. Сивою давниною дерево було у великій пошані у наших предків.
Берекою активно зараз цікавляться у Європі. У кінці 2017 року Гарвардський університет опублікував у Екологічному журналі Британії велику працю 4 знаних у світі біологів по дослідженню цієї культури.
При розмноженні щепленням має значну перевагу — швидке плодоношення та розмноження. Добре сумісна з горобиною та глодом. Саме дерево не вибагливе, але найкраще росте на ґрунтах з глини та вапняків. Читати більше про Береку: http://rozkish.com.ua/bereka-likarska/
Замовити можна тут: http://rozkish.com.ua/
В’ячеслав Станіславович Францішко,+380673810785, Кам’янець-Подільський, Хмельницька область, Україна
P.S. цієї весни пересаджу собі саджанець, дбайливо вирощений паном В'ячеславом!
Увага! Берека входить до переліку червнонокнижних, природоохоронний статус: неоціненний. Наукове значення: зникаючий вид.
Причини зміни чисельності: Вирубка змішаних широколистяних лісів і заміна їх монокультурами, вибіркова рубка береки як цінної деревини для виготовлення музичних інструментів https://redbook-ua.org/ru/item/sorbus-torminalis/

Взято з

https://www.facebook.com/groups/organicseeds/
Владимир 61
 
Сообщений: 4884
Зарегистрирован: 05 янв 2017, 18:16

Re: Сотвори себе уютный уголок.

Сообщение Владимир 61 » 17 дек 2020, 21:20

Ризосфера, бактерии, азот — всё не так, как мы думали!
01048
Ризосфера, бактерии, азот - всё не так, как мы думали!
Реклама
Читать на украинском языке

Недавно прослушал лекции микробиолога и физиолога из Австралии, доктора Кристин Джонс — и пазл о питании растений сложился почти полностью! Делюсь.

За нуль отсчета берем минеральный азот. На нем растения мощно растут и даже жируют. Но! Когда корни глотают мочевину, аммоний и нитраты, то почти перестают выделять питательные экссудаты для своей ризосферной микрофлоры. С чего бы?.. Одновременно растение становится рыхлым, вкусным для вредителей и нежным для болезней — и мы льем пестициды. А если азота избыток, то глюкоза листьев вдруг начинает упаковываться в крахмал, который забивает сосуды — и от урожая остается половина. Что-то не так с этим легкодоступным минеральным азотом!

Хорошо, посмотрим органический. Мочевина — это, между прочим, карбамид, а амиды относятся к органической химии. И больше того. Многими опытами давно доказано: аминокислоты — 
куда более ценный источник азота, чем минералка. Это готовый материал для построения белков, по сути — витамины для ускоренного развития, т. к. разные белки выполняют в растении разные функции, от строительных и ферментативных до защитных.

Как удобрения, отлично себя показали продукты ферментного гидролиза белковых отходов животноводства. Очень успешно, а иногда непревзойденно показывает себя гранулированная сухая кровь. Появились и стремительно завоевывают рынок аминокислотные удобрения (к примеру, аминокаты, аминопауэры, аминосолы, металлосаты, фолик-аминовигоры, плонвиты, известные нам мегафол и радифарм и пр.) — эффекты их говорят сами за себя.

Значит, лить в грядки, под мульчу, ненужные бульоны и прочие молочные продукты совсем не глупо. Но если растениям так нужны аминокислоты и белки, то где они их берут? Ведь в почве эти вещества мгновенно съедаются микрофлорой!

Оказывается, растения питаются точно так же, как жвачные животные, да и мы, если не получаем достаточно белков. Со слов К. Джонс, это недавно открыто и отслежено учеными с помощью мощнейших микроскопов.

Откуда берет белковую пищу корова, всю зиму жующая сено, а то и просто солому? Откуда берет белки могучий як, жующий только сухую, выветренную траву высокогорий? Они на этой соломе выращивают в рубце (так называют первый и самый большой отдел четырехкамерного желудка жвачных животных, где происходит ферментация пищи. — Прим. редакции) килограммы бактерий. Бактерии производят все нужные белки, включая ферменты и гормоны. Вот этот белковый корм копытные и усваивают. Их питание — союз с бактериями. Они не травоядные, а симбиотрофы. Собственно, и у нас, и у всех животных, и у насекомых микробиом кишечника играет ту же роль: он восполняет нехватку белковых продуктов, ферментов и гормонов в организме.

Ризосфера, бактерии, азот - всё не так, как мы думали!

Оказалось, по аналогии с животными, именно для этого и растения выделяют в почву до 40% продуктов фотосинтеза, насыщая почву углеводами! Именно для этого они культивируют ризосферных микробов вокруг каждого из миллиардов растущих корешков (фото 1).

А вот фото 2 из уникальной книги С. А. Самцевича (1985) о корневых выделениях. Кстати, по его расчетам, этих углеводистых гелей (в сухом веществе!) корни выделяют больше, чем весит вся надземная биомасса. А со слов К. Джонс, благодаря отсутствию выдувания и прочих потерь, корни поставляют в почву в среднем в 15-20 раз больше углерода, чем вся надземная биомасса. Вот почему пахотные почвы хоть как-то живы, несмотря на большой вынос из них органики с урожаем!

Ризосфера, бактерии, азот - всё не так, как мы думали!
Фото 2. Гелеобразные корнеоблекающие чехлы у высших растений: а — кукуруза, сорт Киевский 8; 
б — пшеница озимая Белоцерковская 198; в — рожь местная; 
г — соя Приморская 529; д — лен; е — дуб черешчатый.
Так вот: у корней обнаружен процесс ризофагии. Бактерии, размноженные выделениями, просто поглощаются, всасываются в корни целиком. В центральных сосудах корешка с них счищаются оболочки, и все их содержимое усваивается. Отчасти — корнем, отчасти подается наверх, в крону, в клетки листьев. А что? Росянки с непентесами насекомых едят, и ничего!

Но самое удивительное происходит потом. ДНК многих бактерий остаются нетронутыми, и корень выбрасывает их обратно в почву через корневые волоски. В почве эти ДНК, уж не знаю, как, но восстанавливают свои клеточные мембраны — вновь становятся бактериями, если есть соответствующая питательная среда. И цикл кормления растений белками повторяется. Представили эффективность процесса? Вот это я понимаю безотходное производство!

Все встало на места. «Кишечник земли» — не черви, а сами корни! Всё живое на планете питается симбиотрофно, с помощью личных микробных сообществ — микробиомов. По сути, все мы едим, чтобы, прежде всего, накормить свой микробиом. А он уже следит за дефицитами, нашим состоянием и даже настроением. Поэтому еда должна быть не просто питательной и вкусной, но главное — удобоваримой для наших микробов. Есть о чем задуматься!

А благополучие растения, со слов Джонс, определяется тем, насколько активно оно выдает в почву корневые выделения. Это видно по показателям концентрации клеточного сока. Много выделений — много микробов ризосферы — много белковой пищи корням — сок более насыщен всеми веществами — урожай более высокого качества.

И вот два факта от К. Джонс. Первый: на минералке и пахоте клеточный сок очень бедный (рефракция 3-4), а на природной агротехнике с промежуточными и покровными культурами — намного богаче (рефракция до 20). Второй: видя зерно первого класса и даже выше, австралийские трейдеры уже не проверяют его на нитраты и пестициды. Знают: чистое! Пестициды постоянно нужны только на минеральном интенсиве, но тут урожай всегда намного ниже по качеству.

Николай КУРДЮМОВ,
агроном-исследователь.

Взято из

https://hozjain.ua/sad-i-ogorod/rizosfe ... d1hsegeg1M
Владимир 61
 
Сообщений: 4884
Зарегистрирован: 05 янв 2017, 18:16

Re: Сотвори себе уютный уголок.

Сообщение Анна16 » 23 дек 2020, 12:47

Подскажите кто-то пользуется биопрепаратами? какие используете, есть ли результат? кто-то знает про препарат мезитропин?
Анна16
 
Сообщений: 6
Зарегистрирован: 23 дек 2020, 11:07


Re: Сотвори себе уютный уголок.

Сообщение Владимир 61 » 18 янв 2021, 18:33

Чи зможе амарант стати головним українським героєм у відновленні ґрунтів?
17.1.2021Автор: Світлана Петрівна ІщенкоБез коментарів
«Усі стародавні цивілізації зникли по одній причині — із-за виснаження ресурсів. І ми повторюємо ту саму помилку» — так говорить фермер та дослідник нового підходу у землеробстві Ернст Гьотч. Принципом послідовної зміни рослинності він повернув до життя плантації, які не мали комерційної перспективи. Тепер приносять прибуток та є зразковим прикладом правильно вибраного шляху. Для Ернста, як науковця, це найбільш важливе досягнення в його роботі, адже він шукав натуральні способи органічного землеробства ще з юних літ.


Агролісівництво – технологія відродження занедбаних земель. Вона дозволяє не лише насичувати великі ділянки корисними компонентами, а й налагоджувати прибуття води до верхнів шарів ґрунту. Повертаються дощі , земля зволожена й встигає визрівати колосся чи плоди ягід. Зеленіють поля й радують врожаєм, які ще пару років тому були спустошені внаслідок хімічної обробки степів й поступового пересушування. Цей процес відродження земель має назву «синтропічне землеробство», що було розроблене та випробувано Ернстом Гьотчем та його студентами у Бразилії. Сам фахівець називає цей новаторський підхід «вирощуванням їжі у лісі». У якості моделі була взято функціонування дощового лісу – постійне оновлення багатої фауни рештками дерев. Тут одні рослини ростуть, скидують листя й гинуть, а на їх місці виростають інші. Так званий безперервний кругообіг зеленої маси, де все ідеально взаємопов’язано, тому й тваринам, що тут мешкають, завжди є прихисток та їжа. Науковець не лише займається фермерством, він навчає молодих послідовників та проводить семінари, щоб якомога більшій кількості людей донести свої ідеї. Якщо ви знайдете 15 хвилин для перегляду відео, то отримаєте стислу, але найбільш корисну інформацію про діяльність Ернста Гьотча.

Поєднання агролісівництва з землеробством – ідеальна концепція для правильного функціонування великих площ землі у гармонії із природними законами співіснування різних рослинних культур. Ці дві сфери діяльності доповнюють одна одну й активно підтримують життєдіяльність корисної біоти. Свіжа біомаса з невисоких дерев вгортається в грунт, який перегниваючи, стає чудовим середовищем для вирощування зернових, бобових чи плодово-ягідних кущів. Слід зазначити, що фермер-дослідник має великий прибуток з організованих таким чином плантацій. Сенс основної роботи – підрізання гілля, яке знову відростає. Якщо ви знайомі з вирощуванням шовковиці для шовкопряду, то можете добре уявити цей процес. Дерева інтенсивніше оновлюються від періодичного зрізування гілок. Як бонус, на площах, що обробляються по системі Ернста Гьотча, у цій місцевості стали частіше йти дощі та відновилися усі струмки, які висохли кілька десятків років тому.

Відновлення землі

На фото оранжевими лініями виділені ділянки землі, що культивуються за методом синтропічного землеробства.

Але до чого тут амарант, спитаєте ви? А до того, що в українській реальності складно уявити насадження невисоких дерев так густо, щоб між рядами була можливість сіяти й обробляти популярні пшеницю, гречку чи соняшник. Розлогі стебла й інтенсивне зростання родини амарантових органічно переходить до планомірного відновлення ґрунту, бо стають відмінною складовою регенеративної концепції. Маючи відоме реноме сидерату, амарант стає в один ряд з тими самим лісовими насадженнями, що використовуються у Бразилії для оновлення екоситеми. Тут лише різниця, що амарант в Україні засівають для того, щоб його скошувати й подрібнювати, а там — дерева постійно ростуть на одному місці.
Владимир 61
 
Сообщений: 4884
Зарегистрирован: 05 янв 2017, 18:16

Re: Сотвори себе уютный уголок.

Сообщение Владимир 61 » 18 янв 2021, 18:34

Ліс та сад замість сидератів



Що отримують українські фермери, використовуючи амарант для відновлення ґрунту:
Маючи незрівняний вид фотосинтезу, за 1-2 місяці стебла й листя амаранту набирають об’єм та мегакроками поглинають вуглекислий газ. Чи не таку універсальну рослину шукають екологи, яка могла б так ефективно виділяти кисень?
Амарант не боїться посухи, бо, по-перше, стрижневий корінь проникає настільки глибоко (до 7-ми метрів!), що отримує жадану вологу. А, по-друге, листочки амаранту ледь згортаються у спекотні дні й не віддають воду, яка з такими зусиллями дісталася. Важливо відмітити, що така ефективність до забору води стосується лише дорослих рослин. На ранньому етапі зростання полив обов’язковий!
Ранні сорти амаранту дозволяють удобрювати землю «сидератним способом», на якій в той самий сезон вже можна саджати потрібні вам культури. До таких сортів відносяться: Ультра, Валентина, Геліос.
Високе бадилля амаранту стає природним затінком у літній час та протистоїть пересушуванню вашої ділянки. Скошувати його потрібно до того, як з’явиться колосся чи так звані віники. І слід не просто загортати у ріллю, а й перемелювати (задисковувати), щоб пришвидшити процес входження усього корисного до верхнього шару ґрунту.
Високий об’єм свіжої сировини – в середньому 2000-3000ц/Га. Чи знайдете ви по гарній ціні так багато органічних добрив, що мають настільки багатий хімічний склад? Різноманітні елементи й амінокислоти живлять наступні культури. Ви позбудитесь питання, де і по якій вартості придбати азот, бо саме цієї речовиною щедро насичене листя амаранту.
Так як стебла амаранту мають одночасно двохтипне коріння – стрижневе та поверхневе мочкувате з тонкими волосками, то воно прекрасно розрихлює землю. До речі, майже усі сорти амарантових дуже стійкі до гербіцидів. Можливо, тому що дикий різновид — щириця пройшла довгий період природньої селекції й вимушена була активно боротися за виживання в різних умовах.
Амарантові сидерати для підвищення родючості можна брати для будь-якого ґрунту, та найкраще вони підживлять суглинисту й дерново-підзолистну ділянку.
Для дрібного фермерства бадилля амаранту можно висівати поряд з іншими городніми культурами та чергувати сівозміну до 3-х разів на протязі теплого сезону. Дотримуйтеся одного з головних правил органічного землеробства – земля не повинна бути голою. Прибрали амарант для підживлення – висадили салат, зібрали цей врожай – знову сійте інший сидерат. І так – до пізньої осені.
Поділюся власним спостереженням у догляді за городніми культурами. Минула весна й початок літа були щедрі на дощі. Навіть не вдавалося вчасно виполоти свіженькі бур’яни, що вже добряче заважали росткам кукурудзи. Дика щириця вже напилася водички вдосталь й підросла до 7-12 см, а інші росточки цього амарантового представника все сходили й сходили. Коли то все було переполено, я звернула увагу на один момент. По обидва боки ділянки знаходяться поля місцевих фермерів, що стабільно вносили гербіциди й іншу хімію, яку зазвичай селяни ніколи не додають туди, де ростуть їх продукти харчування. Так от – стан грунту у мене та у сусідів значно відрізнявся. Мій – був розпушений й насиченого чорного кольору, а ще — злегка масний, що вказує на високу концентрацію поживних речовин. А на фермерських угіддях – більш спресований та грудкуватий. Ось так я зрозуміла, що традиція ручного видалення бур’янів, що підтримується в селах на протязі не одного покоління, має дуже велику цінність. Все, що виросло начебто зайвого на городі – насправді, є матеріалом для плодючості. Кожна скошена бур’янинка вносить в ґрунт певний унікальний набір мікроелементів.

Бразильський досвід також є ще одним видом повернення екосистеми до її первинного стану. Журналіст Дайана Адраде з вищезгаданого відео зазначає: «Ми знаємо, що одна із самих агресивних дій по відношенню до землі – це сільське господарство» . На жаль, це факт, під яким підпишуться вчені з різних кінців світу.

Сучасні методи обробки сільськогосподарських культур, хоча й націлені на покращення родючості полів, є великими антагоністами природи. Ми не користуємося тим, що вона вже створила для того, щоб ліси й поля, флора та фауна існували в простому симбіозі. Постійне поповнення ґрунту органічними пластами потрібно забезпечувати листям, гіллям плодових дерев, сидератними культурами з розлогою наземною частиною. Це – доступний спосіб по технології та більш прийнятний з фінансового боку. Система органічного сільского господарства сама себе забезпечить усіма унікальними добривами та навіть збільшить шар ґрунту. Досвід Ернста Гьотча красномовно показує, що з таким підходом ми маємо шанс відновити величезні зони загублених земель. Можливо, що ми навіть зможемо наново повернути ті території в Україні, де вже піски почали наступати на колись родючі регіони. Суховії та відсутність дощів – це результат не лише глобального потепління, а й зухвальства виробників агрохімії. Кожного року на наші поля вигортаються тонни шкідливих речовин, що згодом потрапляють до нас у тарілку. Так, ці сполуки затримують вологу, борються зі шкідниками й не дають рости бур’янам. Але нащо безвідповідально нівечити те, що належить не лише нам, а й майбутнім поколінням? Схема дії екологічного фермерства існує стільки, скільки ростуть ліси й майоріють дикі трави на луках.

Ви не можете відчути смак лимону, якщо ви приймете таблетку вітаміну С, для повної користі вам потрібен самий лимон. Так і тут – ніякі добрива чи хімічний елемент штучного походження не дасть землі всього того, що містять інші рослини. Синтропічний принцип землеробства – основа для відновлення землі й отримання високих врожаїв гарної якості. Амарант з його великим потенціалом, як сидерата – одна з благословенних рослин, що приймає участь у цій великій міссії.

Взято з

http://amaranth-association.com/%D1%87% ... 9KPrVM_8eg
Владимир 61
 
Сообщений: 4884
Зарегистрирован: 05 янв 2017, 18:16

Re: Сотвори себе уютный уголок.

Сообщение Владимир 61 » Сегодня, 14:26

Oleksandr Osadchyi поширив посилання.
39 хв ·
Важливість вимірюванння наявної вологи у ґрунті давно зрозуміла. Від того, чи достатньо вологи чи надлишок або нестача, залежить майбутній врожай та те, чи з розумом були витрачені кошти на обробку. Які методи доступні сьогодні? Читайте за посиланням https://logger.agroflowsystem.com/ua/

Взято з

https://www.facebook.com/groups/2729656 ... &ref=notif
Владимир 61
 
Сообщений: 4884
Зарегистрирован: 05 янв 2017, 18:16

Пред.

Вернуться в Советы новичкам

Кто сейчас на форуме

Сейчас этот форум просматривают: нет зарегистрированных пользователей и гости: 1

cron